В ефірі “Герої в ІТ”. Сьогоднішня наша героїня — Юлія, Team Lead в компанії DataArt Одеського офісу.
📍Що спонукало тебе почати волонтерити?
Взагалі, я не була готова до повномасштабної війни і перші дні перебувала в шоці, не знаючи, що робити та як допомогти. Потім ми з чоловіком почали займатися інформаційною війною, він блокував сайти та запускав скрипти, а я блокувала російські пабліки, спілкувалися в чатах з росіянами. У мене було відчуття, що люди там чогось не знають, не розуміють і коли я розкажу правду, що насправді відбувається в Україні, вони підуть на мітинги та скинуть свою владу. Це було дитяче переконання.
В той момент я тісно спілкувалась з братом, який служить в ЗСУ та напередодні став командиром нового підрозділу. Брат розповів про проблеми з постачанням та чого їм бракує на фронті. Саме тоді прийшло усвідомлення, навіщо взагалі потрібні волонтери і ми з чоловіком почали діяти.
📍Як ви допомагаєте?
Ми з чоловіком збираємо кошти та закуповуємо необхідне обладнання для військових. Спочатку ми закупили планшети та дрони для підрозділу мого брата. Потім хлопцям знадобились пікапи для перевозки ПЗРК, оскільки їх підрозділ займається протиповітряною обороною. У нас з чоловіком не має машини і досвіду пригону автівок із-за кордону не було. Чоловік просто добре розуміється на авто. Та коли ми придбали перше авто — це був великий крок до чогось більш серйозного. Тепер закупка авто стала свідомою і системною діяльністю.
Після того, як ми допомогли підрозділу мого брата до нас почали звертатись й інші військові та їх знайомі, друзі, родичі. Так у нас з’явились 5 військових частин, яким ми наразі допомагаємо.
За три місяці волонтерства нам вдалося зібрати близько 2 млн. грн. та купити 6 машин, 8 планшетів, тепловізор, квадрокоптер, прилад нічного бачення, генератор та близько 50-ти комплектів військового одягу і медикаментів.
📍Як саме ви збираєте кошти?
Ми активно ведемо профілі в трьох соціальних мережах: Instagram, Facebook і LinkedIn. Там ми публікуємо інформацію про збори та звіти. Також у нас є чати співробітників компанії DataArt та інших компаній, серед яких багато волонтерів, котрі ведуть збори для ЗСУ та донатять один одному. Інколи допомагають й інші IT-компанії.
Ми намагались співпрацювати з фондами, проте це викликає бюрократичні труднощі, оскільки необхідно заповнювати багато паперів, на що у військових на передовій не завжди є час та змога.
📍Як вам вдається поєднувати волонтерство з роботою?
Будучи відвертою, дуже важко, тому що волонтерство — це друга робота! Весь процес, від отримання запиту до передачі необхідного військовим, включає в себе велику кількість етапів та складнощів, на вирішення яких витрачається дуже багато часу. Іноді я допрацьовую пізно вночі та на вихідних. Проте я завжди згадую і кажу собі, що військовим на передовій набагато важче.
📍Як ви з чоловіком розподіляєте обов’язки?
Загалом я займаюсь написанням постів в соціальних мережах та комунікацією, а чоловік більш зосереджений на виборі автівок та іншого обладнання, логістиці, технічного обслуговування та допомагає з репостами. Проте бувають моменти, коли на роботі виникають важливі таски, в таких випадках ми стараємось замінити один одного.
📍В чому наразі є найбільша потреба?
Зараз у нас пріоритетні задачі — це 1 тепловізор на Херсонський напрямок та 1 на східний і бус на східний напрям. Це найгарячіші потреби, які як кажуть в ІТ “потрібні на вчора”, але насправді запити є завжди. За три місяці нашого волонтерства ще не було моменту, коли б ми могли зупинитись та відпочити, тому що кожного разу ми отримуємо нові запити.
📍Чи плануєте ви релокуватись?
Насправді, за декілька місяців до початку повномасштабної війни чоловік почав оформлювати документи на релокейт до Штатів. Проте плани змінилися і зараз ми не збираємось залишати Одесу без нагальної потреби. В нас багато роботи і ми розуміємо, що потрібні тут і будемо займатися волонтерством до кінця війни, поки не переможемо!
